osal/rnal.'byor.spyod.pa.txt at main · longchenpa/osal · GitHub

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
@#/_/klong chen 'od gsal snying thig/ rnal 'byor spyod pa/ Йогачара

Вступ

В тибетському буддизмі основними текстами по Йогачарі вважуються тескти Міпама Рінпоче.
Згідно канону, свідомості (rnam shes) Йогачари, яких є 8, визначаються так:

1) око (mig);
2) вухо (rna);
3) ніс (sna);
4) смак (lce);
5) тіло (lus);
6) логіка (yid);
7) алогіка (nyon yid);
8) основа (kun gzhi).

8-й вид мислення. Усі конструкції наведені в цій статті розповсюджуються на 4 рівня
очищення само-усвідомлення для 8-ї свідомості алая-віджняни. Якщо мнемонічно кодувати,
або езотеризувати цю модель, то вийде:

1. Основа примордіального (табула раса);
2. Основа звільнення (другий рівень абстрактності);
3. Основа загального (геометричні теорії);
4. Основа ілюзій (або нісіння причини та наслідку).

1) Гедоністичний (pramuditābhūmi; rab tu dga' ba).
2) Міцний (vimalābhūmi; dri ma med pa).
3) Ілюмінуючий (prabhākarībhūmi; 'od byed pa).
4) Радіантний (arcismatībhūmi; 'od 'phro can).
5) Незворотній (sudurjayābhūmi; shin tu sbyang dka' ba).
6) Ясний (abhimukhībhūmi; mngon du gyur ba).
7) Прогресуючий (durangamabhūmi; ring du song ba).
8) Непорушний (acālabhūmi; mi g.yo ba).
9) Неперевершений (sādhumatībhūmi; legs pa'i blo gros).
10) Хмари Дхарми (dharmameghaābhūmi; chos kyi sprin).

В тибетській традиції Йогачари, чотири з останніх 10 бхумі шляху Бодхісатви відповідають чотирьом рівнями
само-усвідомлення Алая-віджняни: 8-й вид мислення це онтолічний мисленний процес який покриває усі можливі абстрактні
і прикладні математики, тому його модель --- це одна з можливих індексацій бібліотеки формальної математики.

7-й вид мислення це мислення з bottom, яким може скічитися довільне обчислення довільного морфізму,
або мислення з парадоксами, або мислення з Fixpoint, самовимотуючий процес мислення. Формальні
теорії з парадоксами. Розглядається вбудовування в категорях повних частково-впорядкованих множин.
В сутності --- це всі мови з неконтрольованую рекурсію, теорії рекурсивних функцій, тощо.
Більшість неформальних (просто формалізуємих) інтерпритаторів з неконтрольованую рекурсією
які не-реалізують Тюрінг повноту, через обмеженість ресурсів, також класифікують як вимотуюче
мислення. Більшість помилок в індустрії, а також в теорії паралельних обчислень на наявність
неконтрольованих циклів, які в граничних помилкових ситуаціях та споживають значну кількість
ресурсів. 7-й вид мислення моделюється коіндукивними процесами, паралельними процесами, тощо.

6-й вид мислення або sems sdе, звичайний гільбертовий обчислювач, або топос Гротендіка.
CoC, MLTT --- теж відносяться до 6-го типу мисленння. Чисті формальні теорії без парадоксів.
Хоча декартово-замкнені категорії та симетричні моноїдальні категорії представлені як чотири
ступені 8-го виду мислення, можна згадати їх тут, так як вони є моделями самоусвідомлення
базового мислення. Яке з приходом наступного рівня зустрічається за парадоксами, які можуть
стати на заваді до 8-го виду мислення. 6-й вид мислення --- це фібраційна ясність просвітлення.

5 когнітивних мисленнь які маніфестуються в Йогачарі як (оціночні) дуальності та мандала п'яти сімейств. Активно проаналізовані
можливості текстуальної генерації, відео та аудіо генерації та впроваджені вигляді публічних натренованих когнітивних сервісів.
В основному використовується лінійна алгебра, теорія груп, топологічний аналіз даних, теорія нейромереж.

Історична довідка

У той час як буддизм Yogācāra досить добре відомий академічним дослідникам та спеціалістам буддистських студій, він все ще в основному
невідомий звичайним буддистам азіатських країни, а також практикуючим буддистам та іншим неспеціалістам студентам на Заході.

Чому так? Перш за все, незважаючи на величезний вплив Йогачари в період становлення буддизму махаяни в Індії школа вимерла разом
із буддизмом загалом, до кінця першого тисячоліття. в Тибеті, незважаючи на свій вплив, в Школа ніколи не існувала як окрема
традиція, а лише у складі Абхідхарми (Трипітака) Пімапа Рінпоче (Gateway To Knowledge). У Східній же Азії, Йогачара справді
існувала як окрема традиція, але для практичних цілей майже перестала мати будь-який великий вплив після першого тисячоліття нашої ери.

Незважаючи на її остаточне зникнення як незалежної школи, Yogācāra як вчення про карму, медитацію, пізнання та теорію шляху мали силу ---
повний вплив на інші школи махаяни, що розвинулися в той час імпорту Йогачари до Тибету та Східної Азії, так що більшість технічної термінології,
на якій засновані інші школи махаянського дискурса, була поглинена з різних напрямів Yogācāra.

Відсутність розвитку школи йогачари в Тибеті головним чином була внаслідок того, що вона була поглинена новоствореним Тибетськими
доктринальними школами. у Східній Азії, з іншого боку, Йогачара певний час існували як незалежна секта, відома китайською як Weishi (лише
свідомість) або Faxiang (характеристика дхарми). Але школа зрештою вимерли перед різними формами конкуренції з (1) доктринальними школами,
чиї вчення вважалися більш резонансними зі східноазіатським світоглядом і (2) більш масово орієнтовані школи, такі як Школи чистої землі та
медитації (чан/сон/дзен), які пропонували форму навчання та практики набагато легше сприйняті звичайним людям мирянин віруючий.

Найбільша перешкода Yogācāra для набуття широкої популярності полягала у складності її громіздкої системи точок зору, шляхів і категорії,
пояснені складною технічною термінологією. це, дійсно, вимагають досить значного ступеня відданості з боку студента досягти рівня базового
розуміння, достатнього для читання та розуміння священних писаннь Йогачари.

Однак є деякі, хто стверджує, що ця передбачувана проблема здатності до розуміння Йогачари також може значною мірою полягати в манері презентації,
що і стало основною мотивацією Тагава Шун'єі. Тобто, незважаючи на здавалося б громіздку складність Система Yogācāra, про що говорять
майстри Yogācāra у багатьох кейсах --- це легко впізнавані повсякденні переживання, якими ми всі ділимося. Багато моментів, на яких
зосереджувалися майстри Йогачари, були речами, які ми всі сприймаємо як належне, але для якого, якщо розглянути більш детально, ми
насправді немає пояснень. і в більшості випадків --- я вважаю, що ми можемо додати --- багато з цих питань, для яких дослідники
в таких галузях, як сучасна психологія, фізіологія, хімія і фізика ще не мають відповіді.

Нас, звичайно, з дитинства вчили тому, що пам'ять зберігається десь у мозку. Якщо це правда, то з мозок складається з фізичної матерії,
хіба це не так, як ми продовжуйте додавати інформацію, активність мозку має збільшуватися, щоб тренувати це? Звичайно, ні. Але тоді
де вся ця концептуальна інформація, що зберігається, навіть не кажучи про інформацію, що стосується тілесних активностей.

Очевидною відповіддю на це запитання є те, що ця інформація зберігається десь у «свідомості». але якщо це так, то де це в
розумі великий обсяг інформації, що зберігається? І як ми знаємо, що ми не постійно втрачаємо інформацію? і якщо ми її зберігаємо,
як саме ми її отримуємо, коли нам це потрібно? Для більшості відповідей, відповідь: «ну, ми точно не знаємо».

Для авторів школи Йогачара така відповідь не була прийнятною, і тому вони прагнули через свої дослідження, дослідження та коншаблонні
техніки для надання деяких відповідей, а також широкий спектр суміжних, і навіть більш фундаментальних питання.
На цьому етапі слід зазначити, що мотивація для Дослідники Yogācāra були не просто творінням ранніх індійців буддійських еквівалент
сучасної когнітивної або поведінкової психології.

Асанга, Васубанду (Автори Йогачари) та їхні колеги були релігійними мислителями, вимушено, через очевидні протиріччя та доктринальні
складності, властиві буддійським поясненням природи людського розуму, зіставлення з процесами, які ведуть або до просвітлення, або до
глибшого захоплення через незнання та страждання --- пробували знайти якісь рішення, які були би раціонально сприйняті. У процесі
розробки таких рішень (успадковуючи давню традицію філософії перетворення розуму, надані попередніми вченими) їм довелося
зробити дуже серйозне дослідження, як саме ми знаємо речі, і як, точно, наші тіла та розум змінюються та розвиваються. Маючи справу
з подібними проблемами, вони не могли не зіткнутися з тими ж проблемами, з якими зустрічаються сучасні філософи, психологи і навіть
еволюційні біологи.

І саме з цієї причини Йогачара прийшла у наш час аби привернули інтереси різноманітних інтелектуалів, людей, чия робота лежить
поза сферою релігійної віри, які вивчають проблеми у пізнанні, поведінці людини, розвитку особистості, тощо.
Врешті-решт, проблеми, з якими займаються йогачара --- це буддійські проблеми, наскрізь, і, таким чином, зрозуміти мотивації, що стоять
за працями цих мислителів, мабуть, буде корисно надати короткий огляд розвитку цих проблем.

2025 (с) Лонгчен Осал